• +38 (048) 777-60-68
  • ‎+38 (095) 638-61-79

Переможцi 2020

Христина Марухина, 12 лет, г. Херсон

Христина Марухина, 12 лет, г. Херсон

Готична тиша

Тиша там, де сяють зорі,

Де мовчать струмки,

Де стоять стрункі тополі,

 

Де завмирають всі думки.

Тиша лине поміж гори

І тече поміж води.

 

На квітах створює узори,

Дзвенить в степах поміж курганів,

Мов про історію говорить.

 

А в місті тиша за парканом

Ховається від метушні

І любить вранішні тумани,

 

Коли у парку ні душі,

Коли дощі ідуть прозорі

Коли складаються вірші.

 

Готична тиша, мов собори,

Вона приваблює мене,  

Бо таємнича, наче море.

 

Шкода, що мить ця промине.

Стою, дивлюсь у сине небо -

Там тиша хмаркою пливе.

 

Хоку

***

Вітер хитає кульбабки:

Схиляється та, що сива –

Жовта міцно стоїть.

***

Павучок хотів полетіти

Разом з прохолодним вітром,

Але квітка його не пустила.

 

Замальовка в стилі хоку

Метелик побачив голуба,

Що мовчки стояв на бордюрі.

Він підлетів поближче

І став хизуватись своєю красою.

Голубу стало прикро,

Тож птиця рушила геть.

 

Дякую!

Росла в садочку квітка 

і мріяла вона,

пішов щоб швидше дощик,

злива весняна.

Прохає вона хмарку,

щоб дощик принесла,

напитись щоб водиці

наче із криниці,

щоб стало прохолодно,

як навесні годиться.

 

Послухала хмаринка, 

що квітка їй сказала.

Рослинку пожаліла – 

спинилася над садом,

Ллє вона вологу 

на всі рослини радо.

І квітка усміхалась, 

із садом всім раділа,

весняній зливі «Дякую!» 

щиро говорила.

 

Рими про запас

 

Сидить голодний Римоїд.

Не має рими на обід.

Міркує: треба вже в політ!

 

На дворі ніч. Тож бачить він зірки:

- З’їм кілька. Та вони крихкі,

до них римуються лише дірки!

 

Я краще далі полечу,

наїмся хмарок досхочу,

нап’юся білого дощу.

 

Згори побачив він стежинку:

- Знайду травинку і билинку, 

Додам пилинку і росинку.

 

Обабіч там ростуть ялинки,

під ними бавляться тваринки,

жують травинки й соломинки.

 

Позаду них стоїть хатинка.

На ґанок вийшла гарна жінка.

На плечах в неї є хустинка

З малюнком у дрібну краплинку.

На думку спало тут герою:

- Рими скрізь течуть рікою,

Тож запасуся з головою!

 

І Римоїд у ту ж хвилинку

у павучка взяв павутинку,

плете собі для рим корзинку.

 

Сонце, що не гріє

Я собі намалюю сонце,

щоб тепліше було за віконцем.

Розфарбую я сонце… 

Як дивно,

що тепліше не стало – 

на вулиці зимно!

 

Закоханий 

Вліз на клен наш чорний кіт 

і співає на весь світ.

І тому він так співав,

що чорну ґаву покохав!

 

 Дещо про зорі

  1. Скільки коштують зорі

Кенгурушка продає

Зірочки, що в небі є.

Ось зелена, як трава;

Ця манюня – золота;

Ось весела, як веселка,

Інша срібна, мов роса.

- Скільки коштує одна? –

Запитали два кота.

- Промурчіть мені, будь ласка,

Золоту веселу казку!

 

  1. 2. Як коза звеселилася

Жила собі чудернацька Коза.

Була вона часом трохи сумна.

Ось влітку почався уже зорепад,

Сяють ті зорі, Козу веселять.

Підставила склянку: «Сюди хай летять!»

Гостей Коза запросила до себе, 

І зорі вони відпустили у небо.

 

Міські ялинки

Вже скоро буде свято.

Хвилюються ялинки,

Бо мріють про багаті

Сукні та хустинки.

 

Ялинки розмовляють:

– Щось мені тривожно.

– Так, про нас забули,

Вже парк напівпорожній.

 

Люди це почули,

Підійшли й сказали:

– Даремно ви зітхнули!

Тут музика заграла.

З’явилися прикраси:

Зірки блакитні сяють,

Бантики атласні

Блискучі стрази мають.

Смішні зайці дзеркальні

Зайчиків пускають.

На них сніжинки гарні

Падають – не тануть.

 

Різдвяний вертеп

Ось за вікном вмостився білий сніг. 

Прийшло Різдво – почався Новий рік.

Ми готувались, дуже ми старались,

Вертеп просторий: всі тут згуртувались.

 

Прийшли до немовляти пастухи,

Вклонилися дитині до землі.

Йшли до Нього мудреці з дарами,

Їх не зупинила жодна брама.

 

Біля нашого чудового вертепу

Зупиняються колядники дотепні,

І співають перехожі разом з ними

Ось таке прекрасне свято нині!

Категорія

Поэзия, 3 место, Море талантов
Поділіться в мережах: