Максим Смовский, 9 лет, Черниговская область, Козелецкий район, г. Остер
Подивіться у мамині очі…
Подивіться у мамині очі,
Скільки ніжності в них і тепла,
Цілий звіт про недоспані ночі,
Ціла доля, дитино, твоя.
Подивіться на руки матусі,
Так багато розкажуть вони,
Я до них, мов до сонця, горнуся.
ВСІМ завдячуєм матері ми.
Подивіться на сиве волосся,
Що спадає у довгу косу.
Як же рідко ми кажемо неньці:
«Я тебе усім серцем люблю!»
Подивіться у мамині очі,
В два бездонні святі джерела.
Ми усі залишаємось дітьми,
Доки рідна матуся жива.
На честь мами
В нас є багато міст прекрасних:
І Суми , і Чернігів є,
Але чому ніхто на світі
В честь мами місто не назве?
Геройство мами непомітне:
«Те» - принесіть, а «це» - подайте,
А потім, вже в дорослім віці:
- Матусю, пліз, не заважайте.
Від праці – руки в мозолях,
Від хвилювань – на серці рани,
Усе прекрасне на землі
Пішло, дитино, перш від мами.
Приголубить, погладить так ніжно,
І зігріє, як влітку земля,
Тільки мама уміє, дитино,
Усю душу віддати сповна.
Вірю я, що в майбутнім в честь мами
Точно місто якесь назовуть,
Бо чого ми всі варті із вами,
Без матусь, що для діток живуть?
Замітає хурделиця зранку…
Замітає хурделиця зранку,
І чомусь вже не спиться мені,
Стало білим усе в нас на ґанку,
Відлетіли давно журавлі.
Біля мене схилилась матуся,
Ніжно гладить гаряче чоло, -
Так давно це усе відбулося
Й ніби вчора це , мамо, було.
Ніби вчора до школи водила,
Зустрічала зі школи щодня,
Ніби вчора…а ти уже сива,
Рідна ненько, найкраща моя.
Все життя пролетіло як кадри
У найкращому в світі кіно,
Не було в нас багатства ніколи,
Та у нас Усе, мамо, було.
Ви навчили любові й поваги
До людей, до природи, землі.
Поклоніться усі своїй МАМІ
За уроки безцінні її.