•   +38 (048) 777-60-68
  • +38 (095) 638-61-79

Победители 2020

Дарина Католик, 10 лет, с. Зимнее, Волынская область.

Дарина Католик, 10 лет, с. Зимнее, Волынская область.

***

Встану вранці на світанку,

Сонцю посміхнуся,

І до рідної матусі

Щиро пригорнуся.

Побіжу у сад зелений

По вузькій стежині,

Замилуюся росою

На рясній калині.

Як прекрасно! Світ навколо

Різнокольоровий!

Жовтий, наче житнє поле,

Наче синь казковий!

Він напоєний піснями

Цвіркунів і бджілок,

Соловейків голосами,

Співами сопілок!

І дзвенить, й цвіте, й буяє

Рідна Україна,

Мене вабить, надихає

Я ж її дитина!

 

Підсніжник

Весняної днини підсніжник зацвів,

Блакитні відкрив оченята.

Пелюстки до сонечка ясного звів,

Йому усміхнувся завзято.

 

Поглянув на поле, діброви, ліси,

Струмок, що дзюркоче в долині.

Ніколи такої не бачив краси ,

Усе тут, немов на картині.

 

У синьому небі летять журавлі,

Вертають до рідного дому,

Підсніжники ж  квітнуть на рідній землі,

Даруючи казку чудову.

Рідне слово

Щире українське слово

Від батьків я чую знову.

Мама пісеньку співає,

Тато книжечку читає ,

Із бабусею  удома

Говорю на рідній мові.

Брата завжди виравляю,

Мову шанувать навчаю.

І звучить у нашім домі

Калинове рідне слово.

Милозвучна щира мова -

Нашої землі основа!

Бережіть природу!

Бережіть природу, люди!

Хай краса панує всюди,

Прахи в небесах співають,

Квіти в лузі розцвітають.

 

Он розсипались ромашки,

Стало поле, наче казка.

Між ромашками – волошки

Синіх барв принесли трошки.

 

Мак вмивається росою

І вітається зі мною…

Я ж всім радо усміхаюсь,

Бути другом намагаюсь.

Зелене лошатко

Малює Даринка зелене лошатко,

Працює старанно гарненьке дівчатко.

Пензлик в зеленую фарбу макає,

А потім лише малювать починає.

Ось пензлик мандрує то вгору, то вниз   ̶

Зелені і пальці, і щоки, і ніс…

               Даринка   ̶   художник, малює крапками,

Цю техніку бачила у Інстаграмі.

Дві крапки на носі, чотири на лобі

І шия в лошатка в «крапковій хворобі».

Зеленими крапками гриву малює,

І хвостик, і стіл, і підлогу фарбує.

Здивовано дивиться збоку матуся

Й питається тихо в своєї Дарусі:

«Чому це, Даринко, лошатко у цятках?»

«Тому що, матусю, у нього вітрянка!»

Незвичайна веселка

Ох, Дарина   ̶  непосида

Бігала, стрибала

Та не втрималась дитина

І з ліжка упала!

Плаче бідна на всю хату,

Сльози ллються градом,

А на лобі лізе ґуля,

Як сонце над садом.

Ох, лишенько, під очима

Різнокольорові

Два синяки величезні

Світять, наче зорі…

Рано-вранці дівча встало

До школи збиратись,

Бо не хоче Дариночка

Вдома залишатись.

На навчання іде гордо

З мамою за руку,

Ніде неньці очі діти   ̶

Матиме науку.

В школі вчителька здивовано

Даринку питає:

«Що сталося, дитинонько?

Тебе не впізнаю!»

Не злякалась Даринонька,

Весело всміхнулась:

«То веселка під очима

В мене розгорнулась!»

***

Хто справжній герой? Хочу вас запитати.

Ним кожен із нас може впевнено стати.

Якщо люди щирі і творять добро,

То мужнім героєм ми їх назвемо.

 

Пожежник з вогнем розбереться умить,

Людей від біди він завжди захистить,

Врятує дорослих, врятує дитятко,

Із дерева зніме руде кошенятко.

 

А лікар хвороби найтяжчі лікує,

Шанс жити щасливо людині дарує,

Життя урятує, підтримає словом,

Бо лікар хороший, нам посланий Богом.

 

Та справжні герої – це наші солдати,

Які кожен подих готові віддати

За рідну Вкраїну, за мир, за людей,

Щоб в спокої стріли ми завтрішній день.

Лист до Миколая

Я була слухняна й дуже чемна,

Мамі помагала повсякчас.

Миколая я чекаю недаремно,

Поспішай, Святий, скоріш до нас!

Принеси багато подарунків,

Іграшок, цукерок для дітей.

Загорни у золоті пакунки

Щастя і здоров’я для людей!

Подаруй моїй країна миру,

Врожаїв багатих на полях.

Щоб долоньки ніжні доньки й сина

Грілися у батьківських руках!

Я - українка

Я– маленька українка

Й цінувать те буду!

Україна – це мій дім,

Її не забуду!

Ніжну пісню солов'я

В небі голубому

У серденьку збережу

Щирому, малому!

Спів джерельця за садком,

Зірку вечорову,

Лагідну і милозвучну

Українську мову!

Не забуду рідну землю

Я – її частинка.

Гордо всім завжди кажу,

Що я – українка!

Рушничок

Вишила матуся рушничок

І мені його подарувала.

А на ньому так багато квіточок

Стрічками в букетик пов'язала!

Наче сонце, соняхи ясні

Золотавим  цвітом ніжно сяють

І схиливши голови свої,

Тихо і спокійно засинають.

Маки пишні , гілочки верби,

Цвіт дрібний ромашок і волошок –

Це не просто квіти –це скарби

Для малесеньких синів і дочок!

Кожен хрестик –це не просто знак,

Це матусина любов і ласка,

Це усмішка в неньки на вустах,

Це її вечірня тиха казка!

Притулю до серденька рушник,

Ніжно й щиро мамі посміхнуся.

Це святиня, український оберіг,

Хоч маленька, але ним горджуся!

 

Віночок

Квіточка до квіточки,

Стебло до листочка.

У вінок гарнесенько

Вплітаю рядочком.

Мерехтить калинонька

У моїм віночку.

Червонії ягідки

Сховались в куточку.

Стрічками мережаний

Мій віночок вранці,

Щоб злітала високо

У стрімкому танці!

Щоби дивувалися

Українській вроді,

Бо вінок заквітчаний

Повсякчас у моді!

Категория

Поэзия, 3 место, Море талантов
Поделиться в сетях: