• +38 (048) 777-60-68
  • ‎+38 (095) 638-61-79

Переможцi 2019

Ахмед Зитуни, 12 лет, г. Каменец-Подольский

Ахмед Зитуни, 12 лет, г. Каменец-Подольский

Гарбузько й нектар радості
 
Частина 1   
 
Привиди – це створіння, яких не так просто знайти. Вони ховаються в самих неприступних місцях планети: морські – на дні океанських западин в абсолютній темряві під тиском, який розплющує навіть людей, гірські – в вузьких ущелинах, вогняні – у недрах вулканів й магмі, повітряні – далеко за хмарами, де майже немає кисню… Але є й міські привиди – вони ходять в школи, грають у ігри, гуляють, як звичайні діти. В школах привидів вчать правильно лякати людей, страшно вити й навіть вселятися в чужі сни. 
Два рази на рік у день рівнодення всі привиди злітаються на острів Лайсан в Тихому океані. Там вони проводять звіт про свою роботу – лякати людей. За результатами доповідей привиди-школяри отримують табелі про закінчення семестру й переводяться в наступний клас.
Сьогодні саме такий день. Але український привид з Кам’янця-Подільського на ім’я Гарбузько про своє домашнє завдання – налякати жителів з квартири №79, які мешкають у будинку 18 на вулиці Садовій, геть забув.
І тепер, коли настав час йти на конференцію, він не знав, що робити. Не дивлячись на те, що його друзі з різних країн: Помодоро з іспанського міста Валенсія, Руссо з півострова Камчатка, Жаб’єро з міста на воді Венеція та Французько з Парижа – після школи робили все те ж саме, що й кожен інший привид без психічно-хронічних захворювань, домашнє завдання вони все-таки виконали.
– Що ж ти будеш робити на Лайсані? – спитав у Гарбузька Помодоро.
– Прикинусь, що захворів примарним міхуром,–  відповів Гарбузько.
– Звірячу ангіну імітувати легше,– нагадав Руссо,– але, якщо ти дійсно не хочеш зганьбитися перед усіма привидами, то прикинься хворим на денну маячню.
– За всю історію школи твій спосіб ще не разу не спрацював,– заперечив Французько.
– А якщо перебинтувати себе туалетним папером, полити малиновим варенням й, прикинувшись  пораненим, приповзти з лісу? – порадив Жаб’єро.
– Ні, я не буду ні прикидатися хворим, ні пораненим... Я піду і налякаю жителів з квартири №79, щоб нарешті зробити моє домашнє завдання, а ви летіть на конференцію і скажіть, що я трошки запізнююсь,– сказав Гарбузько.
– Ну-у-у… Якось це дуже просто,– вигукнув Жаб’єро, але найкраще з усього запропонованого. 
 
Частина 2
 
Гарбузько стояв перед будинком 18, а в той час в квартирі №79 хлопчик на ім’я Гоша лежав під постіллю й страждав від страху темряви ночі – ніктофобії. 
В цю саму мить над будинком № 18 пролунав оглушливий крик: «Ааааааа!!!» Сестра Гоші Таня так злякалася, що вибіжала на кухню й зачинилася в холодильнику разом з котом.
Гарбузько ж проліз в кімнату хлопчика, щоб налякати ще й його. Але в той самий час Гоша захотів попити води. Ставши з ліжка, він увімкнув світло. А всі знають, що на привидів навіть частинка світла діє, як на нас ціла радіоактивна станція. Гарбузько почав випаровуватися… Він не знав, що йому робити, тому що не вмів вимикати світло. Єдиний спосіб врятуватися – це сказати своєму домашньому завданню вимкнути світло за нього. Він так і зробив.
Гоша так сильно злякався Гарбузька, що перестав боятися темряви, тому що сильніший жах отримав перемогу над слабшим. Вимкнувши світло, він врятував гарбузового привида, й у відповідь почув:
– Дяк-к-к-кую…
Після цих слів Гоша заспокоївся. Гарбузько ж відчув, що допомогати набагато краще, ніж лякати. Від того, що лякаєш, радість якась фальшива, така, яка не приносить ніякого щастя, а від того, що навпаки допомагаєш впоратися зі страхами – гарантія на гарний настрій тобі забезпечена. Гоша, побачивши, що врятував справжнього привида, спочатку трохи злякався, але через декілька хвилин навіть подружився з ним. І саме головне! Відтепер він зовсім не боїться темряви. 
Потім Гоша витягнув з холодильника перелякану сестру й кота і заспокоїв їх, а Гарбузько почав збирати невидимий для людей ліловий слиз страху, який залишила Таня. Закривши його в баночці, він заповнив цим слизом свою контрольну.
Перевернувши листок з домашнім завданням, він почав писати твір нектаром радості, якого було повно в Гошиній кімнаті після перемоги над страхом темряви.   
                                                                                           
Частина 3
Конференція на Лайсані вже почалась. 
Коли головний привид Опудало почав перевіряти домашнє завдання Кам’янець-Подільського привида, Гарбузько попросив спробувати слиз на смак й на другій сторінці.
Прочитавши твір про те, що приємніше допомогати справлятися зі страхами, ніж лякати, й спробувавши на смак новий нектар, який до нього ще не один привид в світі не куштував, Опудало проголосив Гарбузька найкращим учнем року.
– Ура! – тільки й міг закричати Гарбузько.
В цю саму мить почалася нова ера у житті привидів, й тепер вас ніхто не налякає вночі.
 
 
 
 

Категорія

Проза, 2 место
Поділіться в мережах: