Хоробра Хризантема
Було це так давно, що ніхто не пам’ятає.
У великому лісі сталася трагедія. Злі вітри напали на Королівство Квітів і забрали в заручники королеву Троянду. Ніхто такого не очікував: все сталося раптово.
Королева Троянда мала улюблену квітку – білосніжну Хризантему. Вона завжди була поруч і віддано служила королеві.
Вірна помічниця Хризантема розуміла, що злі вітри, які напали на королівство, сильніші, тож здолати їх буде непросто. Але вона не розгубилась і попрямувала до старої Верби за порадою.
Пройшла вона чималий шлях, через ріки та пагорби. Добралася до мудрої Верби, яка говорила загадками:
- Сім кольорів в одній квітці допоможуть здолати злі вітри.
- Це неможливо! – відповіла квітка.
- Знайди шлях! – повторювала стара.
- Де ж він, як здобути сім кольорів?! – не розуміла Хризантема.
- Це твій шлях і ти його мусиш пройти. Кривдою не візьмуть твій рідний дім!
Сміливі ідуть вперед, а ти їх доженеш. Кохання переможе всі війни!
Верба замовкла. Хризантема не розуміла, що їй треба робити.
- Дівчино, йди до Золотої рибки, вона дасть тобі завдання! – пробурмотіла стара.
- Дякую!
Сподіваючись врятувати королеву, весела Хризантема прийшла до чарівної річки.
- О мої вірні слуги, хто це завітав? – запитала Золота рибка.
- Я - Хризантема. На моє рідне королівство напали злі вітри. Верба порадила йти до Вас.
- Були в мене ці вітрюгани колись! Напевно, моя подруга Верба хотіла, щоб я дала тобі завдання? Тоді ось воно: пережени мого найкращого плавця й отримай винагороду.
- А як квітка пережене рибу? – здивувалась Хризантема.
І справді. Королева змахнула плавником, і стала Хризантема рибою.
Схвильована рибка Хризантема готувалась до змагання, коли до неї приплив морський коник:
- Коли будеш змагатися, розповідай сумну історію.
- Навіщо? – здивувалась Хризантема.
- Плавець дуже вразливий. Він заплаче і зупиниться, а ти попливеш далі та переможеш його.
Так воно й було, Хризантема здобула перемогу і виграла приз.
- Одна з твоїх пелюсток стане синьою. Це мій дарунок, який тобі допоможе в боротьбі з вітрами, – оголосила Золота рибка.
Миттєво Хризантема знову стала квіткою, а одна з її пелюсток набула синього кольору.
- Що мені робити далі? – поцікавилась вона.
- Йди до чотирьох стихій на великі гори.
Коли Хризантема дісталась великої гори, то побачила галявину, на якій пустували чотири вродливі дівчини. Це були стихії: Вогонь, Вода, Земля і Повітря.
- Хто ти така? – звернулась Земля.
- Я - Хризантема. На моє рідне королівство напали злі вітри і викрали нашу королеву. Золота рибка направила мене до Вас…
- Ми допоможемо тобі їх здолати! - сказала Вогонь.
- Ми все знаємо! – додала Повітря.
- Кожна з нас загадає тобі по загадці. Відповіси - буде тобі подарунок,– пояснила Вода.
Першою почала Вогонь: «Це ніжність, це дружба, це щастя, краса… Це почуття всім нам потрібне. Без нього прожити не можна?»
Недовго думаючи Хризантема відповіла:
- Це кохання!
Другою загадувала Вода: «Стоїть хатина, золота вершина?»
- Це дзвіниця! – швидко відповіла Хризантема, оскільки вона була дуже розумною квіткою.
Третьою говорила Повітря: «Все живе пам’ятає про ...?»
- Про надію! – не замислюючись, відповіла Хризантема, адже надія на порятунок королеви не полишала її ні на мить.
Остання загадка була від Землі: «Що солодше понад усе?»
- Сон! – позіхнула Хризантема, згадавши народну мудрість.
Коли Хризантема промовила останню відповідь, стихії обдарували її: пелюсточки збагатились ще блакитним, фіолетовим, червоним та зеленим кольорами.
Чотири стихії порадили хоробрій Хризантемі йти до Осені. Вона зараз господиня.
Довгим був шлях Хризантеми до величної пори року.
- Доброго дня! – ввічливо привіталась квітка.
- Хто ти? – поцікавилась Осінь.
- Я - Хризантема. На моє рідне королівство напали злі вітри. Допоможіть їх здолати.
- Допоможу. Тільки спряди для мене золоту нитку.
- Звичайно, я все зроблю!
Сіла працювати. До пізнього вечора бідолашна трудилась.
Побачила це Осінь:
- Ти добре мені служила, виконала моє завдання, тому в дарунок даю тобі мої кольори - жовтий та помаранчевий.
Тепер пелюстки Хризантеми майоріли сімома різними барвами.
- Дякую! Відчуваю дивовижну силу, зможу протистояти злим вітрам, що руйнують наше королівство.
Коли Хризантема повернулась додому, злі вітри все трощили і руйнували там.
Почалася боротьба. Всі сили зла звалились на Хризантему, але вона була незламна та хоробра і вірила в перемогу всім серцем.
І от вітри вщухли!
Королеву Троянд врятовано. Все королівство раділо. Хризантему оголосили народною героїнею, а на її честь королева влаштувала свято!