• ‎+38(050)256-99-58
  • +38(095)638-61-79

Победители 2017

Дыба Мария 8 лет (с. Горишние Плавни)

Дыба Мария 8 лет (с. Горишние Плавни)

Пригоди Пухнастика
 
Розділ 1
Народження малюка-хом’яка
Він народився у нірці. Це було навесні. Разом із ним на світ з’явилася і його сестричка. На відміну від неї він був дуже пухнастий, із довгою рудою шерстю. І мама назвала його Пухнастиком.
 
Розділ 2
Бешкетник
Пухнастику виповнився місяць. Хом’ячок був дуже швидкий, постійно метушився по нірці і часто бешкетував. Він розсипав акуратно складене мамою зерно, без дозволу надгризав яблука та моркву. За це мама сварила його, а він ховався в найтемнішому куточку нірки. Та все одно мама любила свого непосидючого Пухнастика.
 
Розділ 3
Смачні зернятка
Нарешті настав довгоочікуваний день, коли мама вивела хом’ячат на вулицю. Нірка хом’яків була у полі з житом. Пухнастик ще ніколи в житті не бачив, як росте жито. Він подивився угору і побачив, як хитаються високі стебла.
Мамо, а що це?
Це так ростуть зернятка. Вони зріють у колосках.
А можна мені залізти і спробувати колосок?
Стеблинка тебе не витримає.
Але мама перегризла одну стеблинку, і колосок впав прямо перед малюками. Хом’ячата спробувала зернятка. Які ж вони були смачні!
 
Розділ 4
Два сонця
Одного сонячного дня сім’я хом’яків вийшла на вулицю погуляти. Пухнастик підняв голову і раптом побачив два сонця.
Що це? - здивовано запитав він у мами.
Друге сонце - це соняшник. Це рослина із дуже смачним насінням. Але воно ще не достигло.
 
Розділ 5
Насіння соняшника
Нарешті настав день, коли визрів соняшник. Він уже не був схожий на сонце. Жовті пелюстки облетіли, а серединка потемнішала. Хом’ячиха сама полізла по стовбуру до шляпки соняха. Вона набрала побільше насіння за щоки і понесла малюкам.
Це найсмачніше, що я пробував у житті, - промовив Пухнастик.
Мама попередила, що хом’ячатам можна їсти тільки по одній насінинці в день, інакше заболить живіт.
 
Розділ 6
Обжера
Мама збирала все насіння із соняшника на зиму. Вона носила зернята в нірку, а хом’ячата складували їх. Нарешті вона перенесла все насіння. Втомлені хом’ячки полягали спати. Але Пухнастику дуже хотілося насіння. Він тихенько встав і пішов гризти зернятка. Вони були настільки смачні, що не можна було відірватися. А на ранок у нього заболів живіт.
 
Розділ 7
Пухнастик на дієті
Настав ранок, і усі прокинулися. Мама побачила пузатого Пухнастика, якому було погано. Вона озирнулася навколо і все зрозуміла.
Я ж попереджала, що не треба їсти багато насіння!
І вона побігла у поле шукати лікувальні трави. Пухнастику довелося цілий тиждень жувати гіркі травки і дивитися, як сестричка щодня їсть смачне насіння.
 
Розділ 8
Нічна втеча
Минув тиждень, і Пухнастик знову міг їсти зернятка. Він уже не переїдав насіння, бо трав’яна дієта йому не сподобалася.
Та йому не сиділося на місці. Мама не дозволяла хом’ячатам самим виходити на вулицю. Але ж там так цікаво! Пухнастику дуже кортіло побігати там самому.
Одного разу вночі Пухнастик вирішив погуляти. Він думав, що всі сплять, але сестричка почула, що хтось шкребеться, і запитала:
Куди ти зібрався?
Я піду гуляти на вулицю один!
Там же страшно і темно!
А я не боюся! Скоро повернуся. Тільки ти мамі не говори…
Ладно!
І Пухнастик поповз до виходу з нірки.
 
Розділ 9
Зірки на темному небі
Пухнастик висунув носа з нірки. Він відразу відчув, що вночі набагато прохолодніше, ніж удень. Хом’ячок виліз на вулицю. Навкруги було темно і щось незвично цвірінчало. Він роздивлявся усе навколо, і все було незвичним. Не було яскравих кольорів. А замість сонця на небі - місяць та зірки. Зірок було так багато, що Пухнастик захотів перерахувати їх.
Раз, два, три… дев’яносто дев’ять, сто, - він втомився, та й далі не вмів рахувати.
Раптом Пухнастик помітив, що над ним промайнула якась велика, страшна, крилата тінь…
 
Розділ 10
Зустріч із совою
Пухнастик дуже злякався! Ще ніколи в житті не бачив такого страшного створіння. Він почав метушитися і шукав місце для схованки. І тут птах почав наближатися до землі. Пухнастик відразу завмер, аби його не вполювали, і заплющив очі.
Угу! - почулося позаду. Пухнастик розплющив одне око і озирнувся. Він побачив маленьку сову. Вона з цікавістю дивилася на хом’ячка.
Ти хто така? - запитав він.
Мене звуть Соня. А ти хто?
А я Пухнастик, хом’ячок.
Ми з батьками тільки нещодавно прилетіли сюди з далекого лісу. У мене ще тут немає друзів. Давай дружити!
І Пухнастик погодився. Вони разом гуляли майже до ранку.
 
Розділ 11
Повернення додому
Пухнастик помітив, що почало світати.
Мені час додому! - вигукнув він.
Добре, біжи! Давай ще завтра зустрінемося, - сказала Соня.
І Пухнастик чимдуж побіг додому. Він дуже боявся, що мама довідається, що він не ночував удома. Якщо б вона дізналася про його нічну прогулянку, то точно б покарала його і не випускала з нори цілий тиждень.
Нарешті Пухнастик добіг до рідної нори. Мама і сестричка тільки-но прокинулися. Він захеканий ледве встиг прошмигнути до свого ліжка. Здається, цього разу мама нічого не помітила…
 
Розділ 12
Мандрівка до дерева
От і настав вечір. Пухнастик знову пішов гуляти на вулицю. Там на нього вже чекала Соня. Цього разу вони домовилися піти на край поля до великого дерева. Пухнастик швидко біг на чотирьох лапках по землі, а Соня летіла понад колосками. Ось і дерево. Зблизька воно здавалося ще більшим. Під ним було багато листя. Ним було так гарно гратися! Пухнастик із Сонею стрибали, пірнали у нього, грали у схованки. Потім вони лягли відпочити, аж раптом щось зашурхотіло.
 
Розділ 13
Колючий друг
Друзі швидко скочили на лапи, перезирнулися і пішли до того місця, де чувся шум.
Фр, фр, фр, - доносилося з купи листя.
Що це? Я боюся! - вигукнула Соня.
Не бійся, Соню, я зараз усе рознюхаю! - сказав Пухнастик.
І хоча йому теж було страшно, він поліз під листя.
Ой-ой-ой! - раптом закричав Пухнастик і стрімко викотився з-під купи листя. Він тримався лапками за свій ніс. - Там щось дуже колюче!
Соня аж затремтіла від страху. І тут з-під листя з’явився колючий клубок.
Ти хто? - запитав Пухнастик. З колючого клубка показалася мордочка:
Я їжачок Клубочок.
Соня з Пухнастиком зрозуміли, що це буде їх новий друг.
 
Розділ 14
Прогулянка разом
Вони гуляли до самого ранку. Клубочок показав Соні і Пухнастику найкрасивіші місця. А ще пригостив друзів смачними яблуками, відбірним зерном, соковитою полуницею. Та найбільше друзям сподобалися сушені гриби. Пухнастик навіть попросив декілька грибочків для сестрички і мами.
Почало світати. Пухнастик із Сонею поспішили додому. Але пообіцяли, що ще прийдуть у гості.
 
Розділ 15
Пухнастик подорослішав
Пухнастик прибіг додому, коли розвиднілося. Він хотів прослизнути, як завжди, непомітним. Але на вході до нірки на нього вже чекала мама. «Ох, і влетить мені зараз! Мабуть, після такого я цілий місяць не буду гуляти», - подумав він.
Де ти сьогодні був? - запитала мама.
Я ходив на той край поля до великого дерева. Я гуляв із друзями, і вони передали тобі гостинець. Ти на мене не сердишся?
Ні, не серджусь. Я знала, що ти щоночі утікаєш з нірки. Ти став менше спати, а значить подорослішав. Я горджусь, що ти такий сміливий.
Так що, мені тепер можна гуляти кожну ніч? - спитав Пухнастик, зрадівши, що все обійшлося.
 
Розділ 16
Ледве не попався
Відтепер Пухнастик ходив гуляти щоночі і ні від кого не ховався. Його улюбленим місцем стала галявина під деревом на краю поля. Друзі збиралися саме там. Якось Пухнастик прийшов туди першим. Раптом помітив, що хтось крадеться за кущем. Спочатку він подумав, що це Клубочок, і окликнув його. Але відповіді не було. «Щось тут не так», - подумав хом’ячок. І тут побачив два голодних ока, що дивилися на нього.
А, лисиця! Допоможіть! - запищав він і кинувся навтьоки. Лисиця гайнула за ним. Пухнастик видерся на дерево, де лисиця не змогла б його дістати, і зарепетував:
Рятуйте, допоможіть! Клубочку, Соню!
І тут він побачив, як на фоні зоряного неба до нього наближається крилатий рятівник.
Соню, сюди, швидше!
Я вже лечу! Що трапилося?
Це довга історія. Я тобі опісля розкажу. Внизу голодна лисиця! Забери мене звідси!
Соня вхопила хом’яка своїми міцними лапами, і вони полетіли до Пухнастика додому.
 
У них попереду ще багато пригод. І друзі завжди допомагали один одному вибратися з будь-яких скрутних ситуацій.

Категория

Проза, Гости конкурса, 1 место
Поделится в сетях: