Зима останньої надії
Надія - слово не нове
Як в попелі жарина тліє,
Так гріє сонце крижане.
І десь там, у зимовій стужі
Пустопорожніх нарікань
Живемо ми усі байдужі,
Байдужі до людських страждань.
Чужа біда - не наша справа:
Хіба є діло до чужих?
Немов не знали. Промовчали,
Почувся шепіт...І затих.
Усі жили лише для себе.
І загубилися в імлі.
Усе тягнулися до неба.
Байдужістю прикуті до землі.