• ‎+38(050)256-99-58
  • +38(095)638-61-79

Победители 2018

София Бурим, 12 лет, г. Черкасы

София Бурим, 12 лет, г. Черкасы

                                           Брехня в гостях 
 
Гидка, потворна, незграбна, з бородавками. Вона сіро-багряна. Зігнута, з хрипливим голосом, зібрана з пліток, насмішок, неправди, підлості та злості. Моторошна, мов нічний кошмар кошмарів. Її ім’я - Брехня…
Та такою ця пані виглядає не завжди. 
Вдень вона носить іншу подобу. 
А почалася ця історія так.
Якось вночі це гидотне створіння вилізло з каналізації. Вона жила тут вже давно… Їй було років із триста, а то й більше. На ранок ця потвора перетворювалася у красиву, тендітну, струнку жінку, у гарному костюмі і, обов’язково, у крислатому капелюсі. Під ним Брехня ховала здорового носа з бородавками, що все ріс і ріс з роками. Тепер їй можна було дати не триста, а не більше тридцяти років. 
Начебто помилково підступна капелюшниця завітала до однієї чесної родини і непомітно перетворилася у темну пляму на килимкові у вітальні. 
Сім’я складалася з мами Оксани, тата Сергія, сина Михайлика та його сестрички - Маринки. Михайлик вже ходив у другий клас, а Маринка - ще в садочок. Мама працювала до п’ятої вечора, а тато - трохи довше. Тому саме мама забирала Маринку з садочка, а Михайлик повертався зі школи сам. 
Хлопчик вчився на відмінно та одного разу в школі отримав сімку - і дуже засмутився. Він, звісно, був готовий розповісти про це мамі й татові. Вдома на очі Михайлику трапилась дивна пляма на килимку, та він не надав їй значення.
Звечоріло. Повернулась мама з Маринкою, хлопчик хотів було розповісти про сімку, та, чомусь, промовчав. А чому і сам не зрозумів. Так і не розповів батькам нічого, хоч був чесною дитиною. Весь день картав себе, але мовчав.  
   Через день чи два знову син не наважився розповісти батькам про нові шкільні неприємності. Хлопчик не розумів, що з ним відбувається. Та поступово це починало йому подобатись: секрети, таємниці, безкарність. Він знову і знову помічав у себе подібні думки. Раптом Михайлик злякався і кинувся до батьків. З плачем  розповів про те, що з ним трапилося, про всі оцінки і дивні нові відчуття. Звісно, тато був розчарований, але все ж похвалив сина. Мама усміхнулась і провела ніжно рукою по чолу сина:
Молодець. 
    Михайлик відчув легкість: важкий тягар впав з його плечей.
А що ж в цей час відбувалось з Брехнею? Її ніс виріс ще, та вона продовжувала сидіти під килимком. І чим  більше було в родині обману, тим більшим був її ніс. Але після Михайликового каяття, Брехня почала шкварчати, пінитися, булькотіти і вирувати. На другий день після важкої розмови Михайлик помітив, що пляма зникла з килима у вітальні.
 Брехня більш ніколи не з’являлась у цій сім’ї.
Тож будьте пильні, не впускайте Брехню в душу. 
І завжди дивіться на килимок, чи немає там плями…

Категория

Поэзия, Лауреат
Поделится в сетях: