• ‎+38(050)256-99-58
  • +38(095)638-61-79

Победители 2018

Анастасия Дыба, 10 лет, г. Горишние плавни

Анастасия Дыба, 10 лет, г. Горишние плавни

Пригоди Пухнастика-2
 
Розділ 1
Новий запах
Якось вранці Пухнастик у веселому настрої повертався до своєї нори. Навкруги було багато смачного. Хом’ячок не встиг поснідати, тому жував усе, що бачив навкруги. Гриз зернятка пшениці та жита. Знайшов польовий горох - поласував ним досхочу! А потім довелося всю смакоту, що залишилася, запихати за щоки. Не пропадати ж добру! Із таким вантажем іти було важко. Але він не кидав свої запаси.
Зненацька Пухнастик відчув незнайомий запах гризунів.
«Невже тут ще є хом’яки? Чому я їх раніше не помічав? Збігаю швидко додому віднесу горох, а потім повернуся сюди».
 
Розділ 2
Знайомство
Пухнастик вернувся на місце, де відчув запах хом’яків, і погукав:
Тут хтось є?
Ніхто не відповів. Аж з нори показався чийсь носик. 
Ти хто? - запитав Пухнастик.
Я Шуша, тут живе наша хом’яча родина.
Шуша? А чому тебе так назвали?
Я люблю вдома шуміти, шурхотіти та шебуршитися. 
А я Пухнастик - найпухнастіший в сім’ї!
Так і зав’язалася нова дружба.
 
Розділ 3
Велетенське яблуко
Мама не відпускала Шушу далеко від нори. Тому Пухнастик сам приходив до нової подруги майже щодня.
Шуша дуже любила солодощі: яблука, груші, дикий виноград. І Пухнастик приносив їй ласощі, що збирав у далекому лісі.
Одного разу він знайшов велике і апетитне яблуко. «Було б добре віднести його Шуші», - подумав хом’ячок. Спробував підняти яблуко, але в нього нічого не вийшло. Потім тягнув цей фрукт зубами, котив лапками, але все марно. І тут Пухнастик згадав про Клубочка і погукав його на допомогу. Їжачок наколов на свої голки яблуко і відніс його до нори. Шуша була у захваті! 
 
Розділ 4
Битва
Пухнастик, як завжди, біг до Шуші в гості. Але коли він майже примчав на місце, то побачив біля нори тхора! Хом’ячок відразу впізнав цього заклятого ворога. Мама розповідала, що тхори дуже небезпечні. «Шуша в біді! - подумав Пухнастик. - Що ж робити? Треба рятувати її родину від неминучої смерті!»
Він тихенько підкрався до тхора, тримаючи у лапках палку.
- Ану, тхоре, забирайся звідси! - голосно вигукнув хом’ячок. І хоча йому було дуже страшно, але за Шушу треба було боротися.
І розпочалася битва! Тхір швидко обернувся і клацнув зубами прямо перед носом Пухнастика. А той, розлючений, встав на задні лапи в повний зріст, заричав по-хом’ячи і накинувся на тхора. Супротивник не очікував такого нападу і почав відступати. Пухнастик не розгубився і жбурнув палицею йому услід…
Коли все стихло, перелякана Шуша вилізла з нори і подякувала своєму рятівнику.
 
Розділ 5
Підготовка до свята
Ледве Пухнастик розплющив очі після солодкого сну, відразу відчув смачний запах. Жваво побіг на кухню до мами, аби дізнатися, що так пахне.
Що ти готуєш? І чому всього так багато? - поцікавився він.
Ти забув, що завтра найголовніше хом’яче свято?
Точно, давай ми з друзями тобі допоможемо?
Було б добре, якби ви назбирали побільше стиглих зерен пшениці для конкурсу.
Всі разом вони пішли до найбільших колосків у полі. Пухнастик перегризав стебла пшениці. Соня витрушувала із колосків зернятка, а Шуша і Пухнастикова сестричка ловили їх у мішок. Клубочок допоміг донести до нори важкий клунок.
Хом’яки до свята готові!
 
Розділ 6
День хом’ячої щічки
Настав найважливіший для хом’яків день. Цього свята вони чекали цілий рік. День хом’ячої щічки! Що може бути цікавішим для гризунів?
Пухнастик прокинувся дуже рано. Він збирався взяти участь у змаганнях на найбільші щоки. Та спочатку - розминка. Перша вправа: набирав якомога більше повітря спочатку в одну, а потім в іншу щоку. Друга: розтягував лапками защічні мішечки. Третя: засовував за щоки припасені заздалегідь волоські горіхи.
Незабаром на галявині зібралися учасники змагань і гості свята.
Найчисельніша група підтримки була у Пухнастика. Суддями були дорослі хом’яки. За їхнім знаком - змахом колоска - учасники почали швидко набивати зерна пшениці собі за щоки. Переможцем стане той, хто втримає найбільшу кількість зерняток.
Пухнастик щільно утрамбовував лапками кожну зернинку і вже ледве стримувався, аби не випустити жодну з них.
Настав час оголошення результатів. Журі підрахувало, що найбільше зернят помістилося за щоками у Пухнастика - аж 32 штуки! Шуша була другою - 26 зернинок. Третьою стала Пухнастикова сестричка - 23 пшеничинки.
Усі раділи своїм результатам. І традиційно День хом’ячої щічки завершувався частуванням.
 
Розділ 7
Запах диму
Після свята усі дружно прибирали галявину. Клубочок допоміг Пухнастику віднести важкий посуд до хом’ячої нірки. Старші хом’яки турботливо забрали усі зернинки по своїх домівках, а дівчатка підмітали місце святкування. Несподівано мама-хом’ячиха почала кашляти.
Мамо, чи ти не захворіла часом? Чи пилюки наковталася? - стривожився Пухнастик.
Та щось у горлі гірчить, немов від диму.
Я нічогісінько не відчуваю. Зараз попрошу Соню, щоб вона злітала і все розвідала.
Сова відразу вирушила на огляд території. Її не було доволі довго. За цей час запах диму на галявині посилювався. Його відчували вже всі. Шуша та Пухнастикова сестричка дуже перелякалися:
Звідки цей неприємний запах? Що ж нам робити?
Не панікуйте! Не тікайте з цієї галявини! Тримайтеся вкупі! Соня повинна скоро прилетіти. Тоді дізнаємося, що трапилося, і вирішимо, що нам робити! - умовляв Пухнастик.
Через кілька хвилин у небі показалася Соня.
Пожежа! Велика пожежа! Вогонь наближається! - кричала вона згори.
Від цієї звістки друзі завмерли на місці…
 
Розділ 8
Втеча від вогню
Соня приземлилася на галявину:
Ліворуч від нас зайнялося поле. Вогонь досить великий, але від нас ще далеченько. Та він швидко наближається. Нам варто якнайскоріше тікати звідси.
Ой, так треба ж забрати запаси, адже скоро й зима! - схвильовано вигукнула мама Пухнастика.
Як же нам потрапити до нірки? Там же все у диму! - запитала її донька.
У нас є додатковий хід на випадок небезпеки. Через нього можна дістатися до запасів. Може, хоч частину встигнемо врятувати.
Хом’ячиха повела всіх до таємного ходу. Соня з Клубочком залишилися на варті, а гризуни один за одним пірнули в нірку. Вони забрали все зерно у мішечках та хутко виволокли його нагору. Вони відчули, що диму стало ще більше. Друзі мерщій розподілили зерно між собою: частину вхопила лапками Соня, частину завантажив на свої колючки Клубочок, а решту потягли хом’яки.
А тепер усі йдіть за мною! - попередила сова і злетіла, вказуючи шлях.
 
Розділ 9
Порятунок
Нарешті вони вибралися з палаючого поля і зупинилися в лісі під великим деревом. Після диму друзі жадібно ковтали свіже повітря. А ще їм дуже хотілося пити.
Неподалік є джерело. Ходімо, я вас туди відведу! - сказав Клубочок.
Коли вони напилися і вмилися, то замислилися, що ж робити далі.
Я подивлюся, чи не вщухає пожежа, - запропонувала Соня.
І я, і я з тобою! - вигукнув Пухнастик. - Тільки я залізу на верхівку дерева.
Вони піднялися нагору. І тут Пухнастик побачив найстрашніше у своєму житті. Поле майже догоріло і було чорним, а не яскравим, як зазвичай. Навкруги літало багато попелу. Але далі вогонь не йшов.
У лісі ми у безпеці. Вогонь до нас не добереться, - сказала Соня, сівши на гілку біля Пухнастика.
 
Розділ 10
Без домівки
Вони спустилися на землю і розповіли про побачене.
До весни на наше поле повертатися не можна - воно не придатне для життя, - звернулася до всіх мама-хом’ячиха. - Доведеться зимувати тут.
Залишайтеся на зиму у мене - місця вистачить усім, - порадив Клубочок.
Хом’ячки із радістю погодилися. До зими ще залишався час, тож вони встигнуть розширити нірку їжачка.
Ми вам допоможемо, адже ми друзі! Припасів у вас залишилося небагато, але ми їх поповнимо разом! - сказали Соня та Клубочок.
 
Розділ 11
Мрії про весну
Друзі спустили врятовані від пожежі зерна у Клубочкову нору. А потім хом’ячки розійшлися по кутках і, втомлені, швидко заснули.
Мамі Шуші у цю ніч наснилося, як вона прибирає свою нірку навесні. 
Шуші снилося, як вона з Пухнастиком гуляє зеленим полем і вони жують смачний солодкий горох.
Мама-хом’ячиха уві сні готувала святковий обід до дня народження своїх дітлахів.
Пухнастиковій сестричці примарилося, що вона збирає яскраві квіти для вінка.
А Пухнастику снилося, як вони з Шушею облаштовують свою нову спільну нірку…

Категория

Проза, Лауреат
Поделится в сетях: